Письменника звинуватили у вбивстві високопосадовця

29 листопада минає 120 років від народження письменника-новеліста та перекладача доби "Розстріляного Відроження" Григорія Косинки. Його справжнє прізвище Стрілець.

"Якби живий він був, він став би нашим Тургєнєвим у прозі. Бо як і Тургєнєв, він був поетом у прозі", - писав про нього Володимир Сосюра.

1922-го вийшла перша збірка "На золотих богів". Він умить став найчитабельнішим і найвідомішим письменником свого часу. Виступав на всіляких літературних вечорах, критики вихваляли його один поперед одного.

"Джерелом моєї творчості є народ, і я пишу для нього", - казав Григорій.

Мав феноменальну пам'ять. Цитував вірші, уривки із прочитаного, фрагменти розмов. Свої твори читав так, що слухачі завмирали.

1923 року у журналі "Нова Україна", що видавався у Берліні, опублікували новелу "Анархісти". Ця публікація стала незворотною точкою у кар'єрі письменника. Набула гучного розголосу і Косинку звинуватили у небезпечних зв'язках, які не повинен мати радянський митець. Того ж року другу книгу письменника "Новели дезертира" відмовилися друкувати.

Наступна книга "В житах" таки потрапила на прилавки книгарень у 1926 році. В цю збірку ввійшли всі твори написані в період 1923–1925 років.

Перетворив життя Григорія Косинки на пекло у 1929 році вождь українських більшовиків Станіслав Косіор. Він називав письменника буржуазним націоналістом.

1934 рік став карколомним у житті Григорія Косинки.

В ніч на 5 листопада його заарештували, конфіскували багато особистих речей - щоденники, записи, фотографії. Саме під час цього рейду втратились два твори - "Червоний жук" і "Перевесла".

Вирок не змусив себе довго чекати. Виїзна сесія Військової колегії засудила Григорія Стрільця — Косинку до розстрілу. У обвинуваченні зазначалось, що Косинка прибув до СРСР через Польщу і Румунію аби вчинити на території УРСР ряд терористичних актів. Звинуватили у вбивстві члена політбюро ВКП(б) Сергія Кірова. При затриманні начебто у нього були вилучені револьвери і ручні гранати.

15 грудня 1934 року у Жовтневому палаці вирок було здійснено.

28 листопада 1970-го загинула 41-річна Алла Горська - художниця, співорганізаторка протестів проти арештів шістдесятників.