Суперхаби та гіперботи. П’ять книг про те, хто керує світом

Автори цих книжок переконані, що у світі, де все можна перетворити на товар чи автоматизувати і в якому людська взаємодія дедалі диджиталізується, кілька еліт контролюють найексклюзивніший і наймогутніший актив — унікальну мережу особистих стосунків по всій земній кулі.

Переконатися в цьому можна, не лише прочитавши ці історії злету чи падіння, але й згадавши власний досвід спілкування у соцмережах.

Сандра Навіді. Суперхаби. Як фінансові еліти та їхні мережі керують світом. — К.: Yakaboo Publishing, 2019

У цій книжці розповідають історію нашої, здавалося б, несокрушимої фінансової системи з особливим акцентом на керівниках, які перебувають на самій її вершині, та їхніх особистих мережах. Вона знайомить з головними протагоністами, «суперхабами», що тиснуть на фінансові важелі і, безперечно, є наймогутнішими гравцями з найліпшими зв’язками. Розповіді складають мозаїку людей, які стоять за великими організаціями, капіталом і макроекономічними подіями, їхні стосунки, а також їхній вишуканий світ влади, розкошів та привілеїв. Суперхаби проведуть вас за лаштунки їхніх ексклюзивних майданчиків: Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), засідань Міжнародного валютного фонду (МВФ), зборів аналітичних центрів, обідів для представників влади, благодійних заходів і приватних вечірок.

Френсіс Фукуяма. Витоки політичного порядку. Від прадавніх часів до Французької революції. — К.: Наш Формат, 2018

«Перехід до демократії був результатом того, що мільйони раніше пасивних людей у всьому світі організувалися й долучилися до участі в політичному житті своїх суспільств», — пише автор цієї книжки, американський філософ, політичний економіст і публіцист, професор політології, який очолює Центр розвитку демократії і верховенства права Стенфордського університету. На думку автора, кожній розвиненій державі властиві три компоненти: ієрархічна структура влади, підзвітний уряд і верховенство права. Гармонійне поєднання цих трьох властивостей, а також мінімальний рівень пов’язаності політичних еліт дають країні змогу повноцінно розвиватися у демократичному напрямку. Але чому не всім державам вдається подолати цей шлях? Як країни долають трансформаційний період? Чому деякі держави застрягають в авторитаризмі? Які історичні передумови для такої ситуації?

Джон Кехо. Підсвідомості все підвладне. — Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2019

У 1975 році автор цієї книжки пішов жити в ліси, щоб протягом трьох років далеко від цивілізації вивчати і осягати внутрішні механізми роботи людського мозку. Черпаючи інформацію з найрізноманітніших наукових і духовних джерел, а також спираючись на особисті спостереження і досвід, він розробив свою першу просту і дуже вдалу програму розвитку сили мозку. У 1978 році на основі розроблених принципів він почав навчання людей, і вже до 1980 року його лекції користувалися колосальним успіхом у всьому світі. На думку автора, використання величезних резервів, прихованих у підсвідомості кожної людини, дозволяє вирішувати найскладніші повсякденні проблеми, коли логіка виявляється безсилою. Таким чином, згадані принципи, зібрані в програму, допомагають активізувати безмежні ресурси головного мозку, щоб змінити життя на краще раз і назавжди.

Тетяна Водотика. Історії успіху. Видатні українські бізнесмени ХІХ ст. — Х.: Фоліо, 2019

Ця книжка про історії людей, багато з яких, маючи різні освіту й походження, пішли наперекір долі. Вони були з різних куточків України: Харкова, Херсона, Києва, Одеси, Катеринослава, Єлисаветграда — заробити можна було всюди, а на історіях побудови бізнес-імперій можна й сьогодні навчатися у таких підприємців ХІХ ст. як Ізраїль Бродський, брати Роберт і Томас Ельворті, Стефан Кульженко, Олексій Алчевський. Підприємці нової генерації, що самі себе зробили, змінюючи світ довкола себе, творили не лише промислові підприємства чи потужні фінансові імперії, але й традиції меценатства та доброчинності, нехай і політично вмотивовані. Особисті історії покажуть ці масштабні процеси зсередини, допоможуть зрозуміти реальних людей, які помилялися, були слабкими, обирали негідних партнерів, неправильно оцінювали власні можливості й перспективи. Так, деякі з них побачили крах своїх дітищ. Не всі історії мають щасливий кінець, але всі вони про віру, успіх, натхнення та спадок.

Юлія Смаль. Як я була ботом. — К.: Комора, 2019

Авторка, якій довелося побувати ботом, розповідає про свій досвід та про те, як влаштовані наші інтернет-хащі. Свого часу вона вела 12 анонімних акаунтів, «розкручуючи» рекламну продукцію пропагандистського формату. У своїй книжці, яку авторка, працюючи в Китаї, прилітала презентувати в Україну, вона ділиться міркуваннями про вірусну рекламу та природу холіварів, про інтернет-шахраїв та різницю між ботами, тролями і хейтерами, про інформаційну гігієну та збереження здорового глузду в умовах суцільного інформаційного шуму. І, врешті, про те, як соцмережеві паразити впливають на наші реалії.

Читайте також:
&nbspОдеса — Берлін. П’ять книг про те, як змінити своє життя