Мінімальна помилка гарантує промах у метр: як готують українських снайперів на Донбасі

Українські снайпери на Донбасі ведуть свою війну. Як сьогодні навчають українських снайперів на передовій, скільки триває їх підготовка та які снайперські сили має противник – у матеріалі Фактів ICTV.

Сили снайперів в умовах війни на Донбасі неможливо недооцінювати. За різними підрахунками, щонайменше 30% втрат ЗСУ припадають на снайперські обстріли. Чимало шкоди завдають і наші сили противнику.

Журналіст Фактів ICTV Володимир Михайлов побував на полігоні, де готують снайперів. Там саме проходило вітрове тренування стрільби – солдати відточували навички роботи в умовах вітру. Більше дивіться у випусках Фактів ICTV о 15.45 та 18.45.

Він поспілкувався з інструктором фонду Повернись живим. Руслан довгий час займався професійним стрілковим спортом, а у 2015-2016 роках служив снайпером серед спецпризначенців. Тепер же він працює з майбутніми бійцями.

Що потрібно, аби стати снайпером?

Навчають снайперів протягом трьох місяців. Саме стільки часу потрібно, аби виробились м’язова пам’ять та моторика і з’явились навички. Але для цього тренуватись потрібно щодня, наголошує інструктор. Цього часу достатньо, щоб навчити стерпно стріляти на дистанції, але, наприклад, налаштувати гвинтівку самостійно буває складно через брак знань.

– Якщо ґрунтуватися на досвіді американської армії, повноцінна підготовка – це два роки. Тут потрібно багато математичних знань, фізики та балістики, а не тільки стрілецької підготовки.

Від цих знань залежить точність стрільби на великі дистанції 1,5-2 км. Так, наводить приклад Руслан, помилка в оцінці напрямку або швидкості вітру навіть на півметра в секунду вартуватиме промаху в один метр.

Експерт зазначає, мало навчитись – потрібно постійно підтримувати навички. А це мінімум два тренування на тиждень.

– Дуже багато стріляти не потрібно, головне – регулярно. Регулярно – це найважливіше слово.

Зазвичай, снайпери не стріляють двічі – мають лише один шанс влучити у ціль. Тому їх завдання – не стріляти у першу-ліпшу ціль, а вишукувати пріоритетну – командира або кулеметника.

– Снайпер – це передусім розвідник і спостерігач. Не так важливо безперервно стріляти, як спостерігати – знати, як переміщається противник, де його позиції, якою дорогою він ходить.

Сили противника

Експерт зазначає – останні декілька місяців з боку бойовиків ведеться постійний снайперський вогонь. Ходять чутки, що туди постійно звозять якісь групи людей. Але він зазначає – кулі, які прилітають з того боку, дуже якісні.

– Завдання снайпера – коли піхота приносить його кулю, оцінити, що це було. Навіть за характеристикою кулі можна зробити висновок, хто працював – снайпер або це просто “випадкова куля”. Таке теж буває.

Він відзначає, там є і місцеве населення, яке готують на місці. Руслан називає їх аматорами. Але є й професійні снайпери, які приїжджають з дорогою зброєю.

– Зброя вся імпортна, нічого російського немає. Але нічого надто космічного теж немає. Окрім сильно розрекламованої гвинтівки Лабаєва (російська снайперська гвинтівка, – Ред.). Хоча навіть вона вся зібрана з імпортних деталей.

Арсенал України

Зброя, боєприпаси, оптика та додаткове обладнання для снайперів – задоволення не з дешевих. Але якісне обладнання – запорука хорошої роботи стрілка. Зараз ситуація з арсеналом краща, ніж це було на початку війни.

– Всі СГД (снайперська гвинтівка Драгунова, – Ред.), які були на озброєнні,  вже 30-40 років в експлуатації, тобто вони 70-80-х років. Вони стріляли посередньо, а знайти якісну гвинтівку було досить складно.

Він також зазначає, у 2016-2017 і навіть частково 2018 роках все закуповували волонтери. Вони офіційно передавали зброю на баланс ЗСУ, тобто вона була прийнята на озброєння та сертифікована.

Зараз наш арсенал поповнюється українськими снайперськими гвинтівками UR-10.

– Ця зброя нова та якісна. Тут хороша оптика, – оцінює експерт.

Та якщо гвинтівки на баланс надходять, то боєприпасів поки що бракує. Стріляють мисливсько-спортивними кулями.

– Проблема зараз з боєприпасами. Ті, які надходили раніше, були низької якості. Вони давали дуже малу точність, недостатню навіть для стрільби на 1 км. Зараз йдеться про те, щоб давати снайперські боєприпаси, але які – поки невідомо.

Більше дивіться у відеоінтерв’ю:

Нагадаємо, раніше Факти ICTV записували інтерв’ю з українським партизаном Володимиром Жемчуговим. Він розповідав, як передавали розвіддані через ОLX та купували зброю за 300 грн.